Музей Краєзнавства

Житомирський обласний краєзнавчий музей

Краєзнавчий музей - один з найстаріших музейних закладів України. Він був заснований у другій половині ХІХ ст. на хвилі загального підйому інтересу до вивчення природи та історії краю. Історія музею розпочалася в жовтні 1865 року коли вперше була експонована колекція гірських порід і мінералів волинського губернатора Михайла Черткова. З часом до її розвитку долучаються інші колекціонери й завдяки зусиллям різних товариств, дослідників і краєзнавців починають з’являтися нові категорії експонатів. Маленька колекція переростає в повноцінний музей та в 1911 році переїжджає з приміщень публічної бібліотеки до окремої будівлі.

У 1970 році музей переїжджає до шикарної двоповерхової будівлі (Будинок єпископа, вікаріат), яка раніше належала римо-католицькій церкві. Її збудували в 1909 році та до 1919 року використовували як адміністративну будівлю Луцько-Житомирської дієцезії.

Нині музей зберігає понад 150 тисяч пам’яток природи, історії та культури краю.

Найцікавіші серед них:

• речові пам’ятки з Райковецького городища ІХ - ХІІІ ст.;
• зразки одягу, килимів та ремісничих виробів Житомирського Полісся різних періодів;
• книги з бібліотеки Ганських-Жевуських;
• меморіальні речі видатних земляків.

Окраса музею - зібрання західноєвропейського мистецтва ХVІ - початку ХХ століть.

Тут ви зможете ознайомитися з історією, побутом, традиціями та природою Житомирщини. Серед експонатів можна побачити: мінерали, гірські породи, птахів, комах, плазунів, великих ссавців, гризунів, хижаків, останки вимерлих тварин, смертельно отруйні й їстівні гриби, картини, гроші, зброю, фотографії, документи, традиційний одяг, речі побуту минулих століть та ще багато чого. Також на вході стоять дві обороні гармати кінця XVII століття.

Найбільше краєзнавчий музей вражає своїм художнім відділом, де зібрані оригінальні роботи живопису італійських, французьких, німецьких, австрійський, швейцарських та польських художників XVI – ХХ століть. Всі ці дуже старі та неймовірно цінні картини раніше належали графу Ілінському й барону Івану де Шодуару, який зробив великий внесок у розбудову старого Житомира.